Избранное

Один в каное

Львів… душевне місто, цікаві люди, відверті музиканти...

Що говорять про себе: =>
Ми -то кілька собі людей, які намагаються грати шось просте і зрозуміле, 
шоб зайвий раз не подразнювати слухові рецептори слухачів.
Все, шо в нас є -це дві гітари без підключки, 
кілька незаписаних пісень і відсутність регулярних репетицій. 
Мріємо про гітари з підключкою, 
запис пісень і регулярні репетиції.
Читать дальше

Zapaska - Translitom (2011)

Ок, як і обіцяв, презентую вам гостинець, який привіз всім рафриканцям з фесту «Захід 2011». Скажу що на фесті вони виступили бомбово. З їх слів, приїхали з якихось археологічних розкопок (навіть пісню археологів заспівали в честь цього), нашвидкоруч розклали на малій сцені купу інструментів (найцікавішим були нутрощі іграшкового ведмедика, які волали космічним голосом) і незважаючи на фігову акустику відіграли все настільки живо і класно, що у мене долоні боліли від оплесків. Молодці коротше кажучи. Ну а після виступу продали за символічні гроші 10 шт. таких от дисків, що зовсім не задовольнило натовп в людей так під сотню, так що можна сказати, що ви щасливчики.
А про альбом розповісти? А що розповідати? Слухайте самі :ie:

Скачати альбом можна ось, але все ж рекомендую не свинячити, а легально придбати його в крамничці, незважаючи на те, що гурт зовсім не проти розповсюдження диска по інтернету, я запитував. Смачного.

Читать дальше

Robert Miles - Children

Якийсь час по місцевому радіо цю пісню крутили о шостій ранку мало не щодня. І мало не щодня, тоді ще школяр, я залипав на кухні біля радіоприймача з чашкою чаю куняючи тільки щоб почути це. Сьогодні зранку повз моє вікно пройшов школяр, слухаючи цю тему на телефоні. Раптове ностальджі.

Читать дальше

Дельфин - Мало



я понял из чего сделано время
но лишь тогда когда его мало осталось
когда изнутри меня пустоты бремя
когтями ломанными в шею впивалось
когда потерянной мною нежностью
злобу топили как солью снег
когда новые дни с тупой неизбежностью
пробивались сквозь замкнутую кожу век

я наполнял время радостью криками
я делал его длинней и короче
оно играло на солнце бликами
и становилось чернее ночи
и я его никогда не берег
оно меня до тех пор любило
пока я наконец-то понять смог
что оно всегда, всегда уходило

еще один год, еще один день, еще один час
время ведет (залетную)? тень роняя на нас

можно войти в одну реку дважды
если идти вниз по течению
при этом единственное что важно
над головой золотое свечение
я время убивать не стану
все равно оно убьет меня
стрелкой секундной ковыряя рану
разрывая ее края

еще один год, еще один день, еще один час
время ведет (залетную)? тень роняя на нас
Читать дальше

Dirty Gold - California Sunrise

літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо літо.

Читать дальше

Scala and Kolacny Brothers - Dream On

  • Acoustic
Минулого посту я вас жорстоко надурив надурившись сам. Після отримання неймовірного задоволення при прослуховуванні каверу на Radioheaded — Creep, я почав старанно копати в мережі інформацію про цей таємничий дитячий хор. Передивившись з півсотні порнографічних баннерів на сайтах, на які мене заманив гугл, я пішов іншим шляхом. Я почав передивлятися всі ~2000 каверів на ютубі. І, о щастя! На другому десятку я знайшов це.

Як виявилося, це ніфіга не діти, а досить дорослі тітоньки і два мужчини-брати під назвою Scala and Kolacny Brothers.
Scala — це ті самі тітоньки з бельгійського хору. Kolacny Brothers — два брата-неакробата, а хормейстра і фортепіаніста. А виконують вони просто таки фантастичні кавери на все, що потрапить під голосові звязки. І даний альбом є записом живого виступу, який я прослухав з величезним задоволенням, чого і вам бажаю. Трекліст і посилання під катом.




Читать дальше

Акваріум

Наша алкоголічна трійця: я, мірон, поулесерж сидимо на кухні. За нестачею коштів у нас на столі дешевезне пиво і така ж дешевезна закуска. Нам добре, ми захмелівші, в руках у мірона гітара і всі нестрійними голосами виводимо "і-і-і-і-і-і-вано-о-о-о-в". Кожен день не такий як учора, що б там не співав Гребенщиков.


Я повертаюсь додому. Пізня година, практично ніч. На вулиці зима з рота валить пар, рипить сніг. Тихо, темно. Радісно на душі. Плеєр скрипить диском і потрапляє на цей трек. Я підіймаю голову і на мене падає чорне зоряне небо. Я вибухаю зсередини.


На камінні трохи незручно лежати, але ворушитися не хочеться. В багатті догоряють дрова, купа заввишки півтора метри таких же чекає своєї черги. Діло йде до ранку, холодець чіпляє за дупу. Димом пропах світер і ковдри. Мірон грає Аделаїду. Ще трохи і ми побачимо її серед сяючого міріаду молочного шляху.


Спека. Страшенна спека. Над бетонним покриттям злітної смуги стоїть марево. Шурхітить і пахне трава. Сесію закрито, завтра вихідний. Лежимо на пагорбі. Доводиться триматися за землю, щоб цього разу не полетіти сторч в глибочезне синє небо. Хто починає співати…


Практично найвищий і найвіддаленіший дах міста. Десь гудить потяг, все навколо сяє сотнею вікон. Вітер не дає сказати а ні слова. Якщо лежати на самому краєчку даху, звісивши ноги, то можна налякати випадкових свідків і зловити неймовірний унісон з цією піснею.


Новий тематичний тиждень го!
Читать дальше